Складносурядне речення – це важлива частина української граматики, яку вивчають ще в школі. Воно допомагає поєднувати рівноправні частини думки й робить мовлення більш виразним. Тема здається складною, проте насправді її легко зрозуміти, якщо пояснити все простими словами та прикладами.
Що таке складносурядне речення
Складносурядне речення – це речення, що складається з двох або більше простих речень, з’єднаних сурядними сполучниками. У такому випадку частини не залежать одна від одної, бо кожна з них може існувати окремо.
Приклади складносурядних речень
Наприклад:
- Сонце зійшло, і пташки заспівали.
- Ми готувалися до іспиту, але часу все одно не вистачило.
- Діти гралися у дворі, а батьки відпочивали на лавці.
У кожному прикладі видно, що обидві частини мають самостійний зміст, але вони з’єднані сурядним сполучником.
Основні сполучники у складносурядному реченні

Найпоширеніші сурядні сполучники: і, й, та (в значенні «і»), але, проте, однак, зате, або, чи, то…то, не тільки…а й.
Вони показують відношення між частинами речення:
- єднальні (і, та, й);
- протиставні (але, проте, однак, зате);
- розділові (або, чи, то…то).
Види складносурядних речень
Існують три основні види:
Складносурядне речення з єднальними відношеннями
У таких реченнях дії або події просто перераховуються.
Приклад: Учні писали диктант, і вчитель перевіряв роботи.
Складносурядне речення з протиставними відношеннями
Тут виражається протиставлення або обмеження.
Приклад: Хотілося піти на прогулянку, але розпочався дощ.
Складносурядне речення з розділовими відношеннями
У цьому випадку йдеться про вибір або чергування дій.
Приклад: Або ти прийдеш завтра, або ми розпочнемо без тебе.
Чим складносурядне реченняя відрізняється від складнопідрядного
Складнопідрядне реченняя має головну та залежну частину, а складносурядне складається з рівноправних. Це головна різниця, яку потрібно пам’ятати.
Роль складносурядних речень у мовленні
Вони роблять мову більш гнучкою та живою. Завдяки таким конструкціям можна:
- виражати логічний зв’язок між подіями;
- уникати одноманітності;
- підкреслювати послідовність дій або їхню протилежність.
Пунктуація у складносурядному реченні

Кома ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони з’єднані сполучником. Проте, якщо частини мають спільний член речення або короткі, кома може не ставитися.
Приклад: Я і сміявся і плакав.
Типові помилки учнів
- Плутанина між складносурядним і складнопідрядним реченням.
- Неправильна розстановка ком.
- Невміння визначати вид відношення між частинами.
Як навчитися легко визначати складносурядне речення
- Завжди шукайте кілька граматичних основ.
- Перевіряйте, чи може кожна частина існувати окремо.
- Звертайте увагу на сполучник, він підкаже вид зв’язку.
Чому варто використовувати складносурядні речення в текстах
Вони підвищують виразність, допомагають уникнути коротких і простих речень, які звучать сухо. Навіть у художніх творах саме складносурядні конструкції створюють плавність і мелодійність.
Складносурядне речення у літературі
Відомі письменники часто застосовують складносурядні речення для ритму та емоційності. У поезії та прозі такі конструкції роблять текст глибшим і красивішим.
Поради для школярів
- Завжди тренуйтеся на прикладах.
- Намагайтеся самостійно складати складносурядні речення.
- Читайте художні тексти, щоб бачити їх у реальному вживанні.
Поради для дорослих
Навіть у діловому чи повсякденному спілкуванні складносурядні речення допомагають чітко і логічно передати думку. Вони роблять мову не лише грамотною, а й приємною для слухача.
Висновок
Складносурядне речення – це граматична конструкція, яка поєднує рівноправні частини за допомогою сурядних сполучників. Воно буває єднальним, протиставним і розділовим. Використання таких речень збагачує мовлення, робить його природним і красивим.
Читати далі: Що означає «дорівнює» та як правильно його використовувати в математиці та повсякденному житті
Часті запитання про складносурядне речення
Це речення, що складається з кількох простих, поєднаних сурядними сполучниками.
Єднальні, протиставні та розділові.
У складносурядному частини рівноправні, у складнопідрядному одна головна, а інша залежна.
Не завжди. Якщо частини мають спільний член речення або дуже короткі, кома може не ставитися.
Вони роблять мовлення більш різноманітним, логічним та емоційним.
